Коран: Переклад смислів з арабської мови

(Украинский язык)

Поиск по Корану      

Священный Коран   Содержание

Эта сура в:
Сура 23: Аль-Мумінун (Віруючі)  


Array
Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Досягають успіху віруючі,
2 які смиренні у своїх молитвах,
3 які уникають усього марного,
4 які дають закят,
5 які закривають свою наготу від усіх,
6 окрім дружин, і тих, ким оволоділи їхні правиці, — їм не докорятимуть за це, [1]
7 а хто прагне більшого, ті — порушники;
8 які зберігають довірене їм та договори,
9 які належно звершують свої молитви,
10 саме вони — спадкоємці,
11 які отримають у спадок Фірдаус, де будуть довіку. [2]
12 Справді, Ми створили людину з глиняного замісу,
13 а потім у надійному місці перетворили на краплю;
14 потім створили з краплі кров’яний згусток, а з кров’яного згустку створили шматочок плоті. Зі шматочку плоті Ми створили кістки, а потім покрили їх м’язами. Потім Ми виростили це як нове творіння! Благословенний Аллаг, Найкращий із творців! [3]
15 Згодом ви неодмінно помрете,
16 а потім, у День Воскресіння, вас знову піднімуть.
17 Справді, Ми створили над вами сім шляхів. І Ми не були неуважні до Своїх творінь!
18 Ми звели з неба належну міру води й розмістили її на землі. Воістину, Ми спроможні забрати її!
19 Нею Ми зростили для вас сади з пальмами й виноградом. Там багато плодів для вас, які ви їсте,
20 і дерево, яке росте на горі Сінай. Воно дає олію та приправи для тих, хто споживає.
21 Воістину, худоба — повчання для вас. Ми даємо вам пити те, що міститься у їхніх черевах. Ви маєте з неї багато іншої користі й харчуєтеся від неї.
22 На ній і на кораблях ви пересуваєтесь.
23 Справді, Ми відіслали Нуха до його народу й сказали: «О люди! Поклоняйтесь Аллагу, крім Якого для вас немає бога! Невже ви не маєте страху?»
24 Старшина народу його, яка не увірувала, сказала: «Він — така сама людина, як і ви. І він хоче вивищитися над вами. Якби Аллаг побажав, то зіслав би ангела. Ми не чули такого від наших прадідів!
25 Він просто божевільний. Тож почекайте з ним до певного часу!»
26 Той сказав: «Господи! Допоможи мені, адже мене вважають брехуном!»
27 Ми відкрили Йому: «Збудуй ковчег перед Нашими очима та згідно з Нашим одкровенням. А коли прийде Наш наказ і відкриється джерело в печі, то візьми до нього пару з кожного виду та свою родину — окрім тих, про яких уже було сказано слово. І не проси Мене за несправедливих — воістину, їх буде втоплено! [4]
28 А коли ті, хто з тобою, сядуть у ковчег, скажи: «Хвала Аллагу, який урятував нас від несправедливих людей!»
29 Той сказав: «Господи! Даруй нам благословенний притулок, адже Ти — найкращий із тих, хто дарує притулок!»
30 Воістину, в цьому знамення! Ми випробовуємо вас.
31 Після них Ми зростили інше покоління
32 й відіслали до них посланця з них самих: «Поклоняйтесь Аллагу, крім якого у вас немає бога! Невже ви не маєте страху?»
33 Старшина народу його, яка не увірувала й заперечувала зустріч у наступному житті, — ті, кому Ми дарували розкіш у житті земному — сказала: «Він — така сама людина, як і ви. Їсть те, що їсте ви, п’є те, що п’єте ви.
34 Якщо ви слухатиметесь людини, яка подібна до вас, то неодмінно зазнаєте втрат!
35 Невже він обіцяє вам, що після того, як ви помрете й станете прахом і кістками, вас воскресять?
36 Далеке, далеке те, що вам обіцяють!
37 Немає нічого, крім земного життя. Ми помираємо, ми живемо й не воскреснемо!
38 Він тільки чоловік, який зводить наклеп на Аллага. Ми не віримо йому!»
39 Той сказав: «Господи! Допоможи мені, адже мене вважають за брехуна!»
40 Аллаг відповів: «Дуже скоро вони неодмінно пошкодують!»
41 Крик уразив їх справедливо, і Ми перетворили їх на сміття. Нехай згинуть люди несправедливі! [5]
42 Після них Ми зростили інші покоління.
43 Жодна громада не випередить свого строку й не відкладе його.
44 Потім Ми відсилали Наших посланців одного за другим. До якої б громади не приходив посланець, вони вважали його за брехуна. Отож, Ми [нищили] один [народ] за другим і зробили їх притчами. Нехай згинуть люди, які не вірують!
45 А потім із Нашими знаменнями та ясним доказом Ми відіслали Мусу та його брата Гаруна
46 до Фірауна та старшини народу його. Але вони погордо відвернулись, адже були зверхніми людьми.
47 Вони сказали: «Невже ми повіримо двом людям, схожим на нас, тоді як їхній народ служить нам?»
48 Отож, вони визнали їх обох брехунами й прирекли себе на загибель.
49 Справді, Ми дарували Мусі Писання — можливо, підуть вони прямим шляхом!
50 Ми зробили сина Мар’ям та його матір знаменням і поселили їх на затишному пагорбі біля струмка.
51 О ви, посланці! Споживайте блага й робіть добро. Воістину, Я знаю, що ви робите!
52 Воістину, ваша громада — громада єдина. А Я — ваш Господь. Тож бійтеся Мене!
53 Але вони розірвали цю справу на частини й кожна група радіє з того, що має.
54 Залиш їх у їхній омані — до певного часу.
55 Невже вони вважають, що Ми даємо їм майно й синів,
56 поспішаючи наділити благами? Та ж ні, але вони цього не відчувають!
57 Воістину, ті, які тремтять від страху перед Господом своїм,
58 які вірують у знамення Господа свого,
59 які в поклонінні Господу своєму не додають рівних,
60 які дають пожертви, а в серцях мають страх, що повернуться до Господа свого, –
61 саме вони поспішають робити добрі справи, випереджаючи в цьому інших!
62 Ми не вимагаємо від душі понад її можливості. Ми маємо Писання, яке говорить істину, і з ними не вчинять несправедливо.
63 Але їхні серця неуважні до нього. Також вони коять інші вчинки, [6]
64 доки Ми не вразимо карою тих серед них, хто розкошує! Тоді вони заголосять!
65 Не голосіть цього дня! Воістину, ви не отримаєте від Нас допомоги!
66 Вам же читали Мої знамення, але ви поверталися на своїх п’ятах назад,
67 були горді, а ночами вели лихі розмови. [7]
68 Невже вони не замисляться над цим словом? Або до них прийшло те, що не приходило до їхніх прабатьків?
69 Чи вони не впізнали свого Посланця й заперечують його? [8]
70 Чи вони кажуть: «Він божевільний»? Та ж ні! Він прийшов до них з істиною, але більшість із них ненавидить істину!
71 Якби істина йшла за їхніми бажаннями, то згинули б небеса, земля й ті, хто на них. Та ж ні! Ми дарували їм нагадування, але ж вони відвертаються від свого нагадування.
72 Хіба ти просиш у них винагороди? Винагорода Господа твого краща, а Він — найкращий із тих, хто наділяє!
73 Воістину, ти кличеш їх на прямий шлях.
74 Воістину, ті, які не вірують у наступне життя, неодмінно відхиляються від цього шляху!
75 Якби Ми навіть помилували їх і відвернули від них лихо, вони все одно вперто тримались би своєї омани, блукаючи.
76 Тож Ми вразили їх карою, але вони не змирилися перед своїм Господом і не стали смиренними. [9]
77 Та коли Ми відкриємо над ними ворота великої кари, впадуть у відчай вони!
78 Він — Той, Хто створив для вас слух, зір і серця. Як мало ви дякуєте!
79 Він — Той, Хто розселив вас на землі. І до Нього вас буде зібрано!
80 Він — Той, Хто дарує життя і смерть. Він чергує ніч і день. Невже ви не розумієте?
81 Та ж ні! Вони говорять те саме, що й минулі покоління.
82 Вони говорять: «Невже після того, як ми помремо й станемо прахом і кістками, нас воскресять?
83 Це обіцяють нам, а ще раніше обіцяли нашим батькам. Та це тільки казки давніх народів!»
84 Запитай: «Кому належить земля і ті, хто на ній, якщо ви знаєте?»
85 Вони скажуть: «Аллагу!» Скажи: «То невже ви не замислитеся?»
86 Запитай: «Хто Господь семи небес і великого трону?»
87 Вони скажуть: «Аллаг!» Скажи: «Невже ви не боїтесь?»
88 Скажи: «У Чиїй руці влада над кожною річчю? Хто захищає та від Кого немає захисту, якщо ви знаєте?»
89 Вони скажуть: «Аллаг!» Скажи: «Як же вас зачаровано!»
90 Так, Ми дарували їм істину, а вони її заперечують.
91 Аллаг не брав Собі дитини й немає, крім Нього, іншого бога. Інакше кожен бог забирав би те, що створив, а одні з них вивищилися би над іншими. Пречистий Аллаг від того, що Йому приписують!
92 Знаючий потаємне й відкрите, Вищий від того, кого Йому додають у поклонінні!
93 Скажи: «Господи! Якщо Ти покажеш мені те, що їм обіцяно,
94 то не роби мене, Господи, одним із несправедливих людей! [10]
95 Воістину, Ми спроможні показати тобі те, що обіцяли їм!
96 Відштовхни зло тим, що краще. Ми знаємо про те, що вони приписують Нам! [11]
97 Скажи: «Господи! Шукаю в Тебе захисту від навіювання шайтанів,
98 шукаю в Тебе захисту, Господи, щоб не стикатися з ними».
99 Коли смерть приходить до когось із них, то він говорить: «Господи! Поверни мене назад!
100 Можливо, я робитиму добрі вчинки, які відкинув!» Та ж ні! Це тільки слова, які він промовляє. Перепона буде за ними аж до Дня, коли вони воскреснуть!
101 А в День, коли засурмлять у ріг, між ними не буде родинних зв’язків і не розпитуватимуть вони одне одного.
102 Ті, чия шалька терезів виявиться важкою, будуть врятовані.
103 А ті, чия шалька терезів виявиться легкою, втратять самих себе й будуть у геєні вічно.
104 Вогонь палитиме їхні обличчя, й вони будуть кривитися в ньому.
105 Хіба вам не читали Моїх знамень? Але ви вважали їх брехнею!
106 Вони скажуть: «Господи наш! Нещастя наше здолало нас. Ми були людьми, які потрапили в оману!
107 Господи наш! Виведи нас звідси! А якщо ми повернемося до свого, то, воістину, будемо нечестивцями!»
108 Ганьбіться собі тут і не говоріть до Мене!
109 Воістину, частина Моїх рабів говорила: «Господи наш! Ми увірували! Прости нас і помилуй нас, адже Ти — Найкращий із милосердних!»
110 Ви глузували з них, доки не забули Мого нагадування. Ви сміялися з них.
111 Сьогодні Я винагородив їх за те, що вони були терплячі. Воістину, вони досягли успіху!
112 Він запитає: «Скільки років ви пробули на землі?»
113 Ті скажуть: «Ми пробули день або й частину дня. Спитай у тих, хто лічить!»
114 Він скаже: «Мало ж ви пробули! Якби ви тільки знали!
115 Невже ви вважаєте, що Ми створили вас для забави та що ви не повернетесь до Нас?»
116 Всевишній Аллаг, Істинний Володар! Немає бога, крім Нього, Господа великого трону!
117 У того, хто звертається замість Аллага до іншого бога, немає для цього жодного доказу. Його рахунок — у Його Господа. Воістину, невіруючі не матимуть успіху!
118 Скажи: «Господи! Прости й помилуй, адже Ти — найкращий із милосердних!»


[1] «Ким оволоділи їхні правиці» — йдеться про невільниць.

[2] Фірдаус — «найвищий сад раю» (аль-Багаві).

[3] «Виростили це як нове творіння» — «Вдихнули в нього дух» (ібн Касір).

[4] «Джерело в печі» — див. коментар до 40 аяту 11. сури («Гуд»).

[5] «Гуса» («сміття») — «трава й гілки дерев, які несе водяний потік» (аль-Багаві).

[6] «Інші вчинки» — ібн Касір цитує тлумачення ібн Аббаса («ще й інші злочини») та коментує: «Ідеться про багатобожжя».

[7] Аль-Багаві та ібн Касір, посилаючись на багатьох перших тлумачів, вважають, що йдеться про гордість мекканців, пов’язану з володінням Каабою. Через це вони поводилися зверхньо.

[8] Ібн Касір коментує: «Саме тому Джафар бін Абі Таліб (нехай буде вдоволений ним Аллаг) сказав негусу, ефіопському царю: «О царю! Аллаг відіслав до нас Посланця, походження, правдивість і вірність якого відомі нам!» Те саме, відзначає цей коментатор, сподвижники Пророка (мир йому і благословення Аллага) говорили наміснику перського царя і візантійському імператору.

[9] Згідно з думкою коментарів мова йде про голод у Мецці.

[10] Ат-Табарі коментує: «Не знищуй мене тим, чим Ти знищиш їх».

[11] «...що краще» — «прощенням, гідністю й терпінням» (аль-Багаві).

Аят

Верующими являются лишь те, сердца которых испытывают страх при упоминании Аллаха, а когда читают им Его аяты, они добавляют им веры, и они на своего Господа уповают
- Добыча, 2 -

Хадис

Всемогущий и Великий Господь сказал:"О рабы Мои, поистине, Я запретил несправедливость Себе и сделал её запретной меж вами, так не притесняйте же друг друга!"
- Муслим -