Коран: Переклад смислів з арабської мови

(Украинский язык)

Поиск по Корану      

Священный Коран   Содержание

Эта сура в:
Сура 26: Аш-Шуара (Поети)  


Array
Ім’ям Аллаха Милостивого, Милосердного!
1 Та. Сін. Мім.
2 Це — знамення ясного Писання!
3 Можливо, ти побиваєшся через те, що вони не вірують.
4 Якщо Ми побажаємо, то зішлемо їм з неба знамення, перед яким вони покірно схилять голови!
5 Що би нового з нагадування Милостивого до них не приходило, вони відвертаються.
6 Вони визнали брехнею; до них прийдуть звістки про те, з чого вони глузували.
7 Невже вони не бачать, скільки прекрасних рослин зростили Ми на землі?
8 Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує.
9 Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
10 Ось твій Господь звернувся до Муси: «Іди до несправедливого народу,
11 народу Фірауна. Невже вони не матимуть страху?»
12 Сказав [Муса]: «Я боюся, що вони вважатимуть мене за брехуна,
13 що стиснеться серце моє і не розв’яжеться язик мій. Відішли когось по Гаруна!
14 Відповідаю перед ними за провину й боюся, що вони мене вб’ють!» [1]
15 Аллах сказав: «Ні! Рушайте обидва з Моїми знаменнями! Ми будемо з вами й будемо слухати!
16 Ідіть до Фірауна й скажіть: «Господь світів послав нас,
17 щоб ти відпустив із нами синів Ісраїла!»
18 [Фіраун] сказав: «Чи не ми виховували тебе з дитинства? Чи не серед нас ти пробув багато років,
19 а потім зробив те, що зробив? Ти — один із невдячних!» [2]
20 [Муса] відповів: «Я зробив це, коли ще блукав в омані,
21 я втік звідси, коли злякався вас, але мій Господь дарував мені розсуд та зробив мене посланцем!
22 А милість, якою ти мені дорікаєш, — те, що ти зробив синів Ісраїла рабами!»
23 Фіраун сказав: «А що таке Господь світів?»
24 [Муса] відповів: «Господь небес, землі й того, що між ними, якщо ви впевнені!»
25 Тоді [Фіраун] сказав тим, хто був поруч: «Ви чуєте?!»
26 [Муса] сказав: «Ваш Господь і Господь ваших прабатьків!»
27 [Фіраун] сказав: «Воістину, посланець, якого послано до вас — божевільний!»
28 [Муса] сказав: «Господь сходу, заходу й того, що між ними, якщо ви розумієте!»
29 [Фіраун] сказав: «Якщо ти поклонятимешся замість мене іншому богу, я кину тебе до в’язниці!»
30 [Муса] спитав: «А якщо я покажу тобі щось явне?»
31 [Фіраун] відповів: «Покажи це, якщо ти правдивий!»
32 Той кинув свою палицю, й вона стала справжнім змієм!
33 Він витягнув свою руку, й вона стала чистою для тих, хто дивився на неї!
34 Наближені [Фірауна] сказали: «Воістину, він — знаючий чаклун!
35 Він прагне вигнати вас із землі вашої! Що ж ви порадите?»
36 Інші відповіли: «Дай час йому та його брату, й розішли по містах вісників,
37 які приведуть до тебе всіх знаючих чаклунів!»
38 Усіх чаклунів зібрали у визначений час, у визначений день.
39 Людей спитали: «Чи ви зібралися?
40 Можливо, нам слід піти за чаклунами, якщо вони переможуть».
41 Коли прийшли чаклуни, то запитали у Фірауна: «Чи буде для нас винагорода, якщо ми переможемо?»
42 Той відповів: «Так, і ви будете одними з наближених!»
43 Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!»
44 Вони кинули свої мотузки й палиці та сказали: «Присягаємося могутністю Фірауна, що ми неодмінно переможемо!»
45 Муса кинув свою палицю. І вона проковтнула те, що вони вигадували!
46 Тоді чаклуни впали ниць.
47 Вони сказали: «Ми увірували в Господа світів,
48 Господа Муси та Гаруна!»
49 [Фіраун] сказав: «Невже ви довірилися йому без мого дозволу?! Воістину, він — ваш наставник, який навчив вас чар! Я накажу відрубати вам руки й ноги та розіп’ята вас усіх!»
50 Ті відповіли: «Не буде в цьому лиха! Воістину, ми повернемося до Господа свого!
51 Ми сподіваємося, що Він простить нам гріхи наші за те, що ми стали першими віруючими!»
52 Ми відкрили Мусі: «Вийди вночі разом із Моїми рабами, адже вас будуть переслідувати!»
53 Фіраун послав глашатаїв до всіх міст:
54 «Воістину, цих людей небагато! [3]
55 Вони розлютили нас!
56 Воістину, ми всі маємо бути напоготові!»
57 Ми відібрали в них сади й джерела,
58 скарби та прекрасні місця!
59 Так! Ми передали це все синам Ісраїла.
60 На світанку вони рушили за ними.
61 Коли дві групи побачили одна одну, прибічники Муси сказали: «Воістину, нас упіймають!»
62 Той сказав: «Ні! Воістину, зі мною Господь мій. Який вкаже мені прямий шлях!»
63 Тоді Ми відкрили Мусі: «Удар своєю палицею море!» Воно розділилося, а кожна частина була наче висока гора!
64 Ми дозволили наблизитися іншим,
65 а потім урятували Мусу та всіх, хто був із ним.
66 А тих інших Ми втопили.
67 Воістину, в цьому — знамення, але більшість із них не вірує.
68 Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
69 Прочитай їм історію про Ібрагіма.
70 Ось він сказав батькові та своєму народові: «Кому ви поклоняєтеся?»
71 Ті сказали: «Ми поклоняємося ідолам та цілком віддані їм!»
72 Він спитав: «Невже вони чують вас, коли ви кличете їх,
73 приносять вам користь чи завдають лиха?»
74 Ті сказали: «Але ми знаємо, що це робили наші батьки!»
75 [Ібрагім] сказав: «Чи бачили ви, чому поклоняєтеся
76 ви та ваші прабатьки?
77 Це все Мої вороги, крім Господа світів,
78 Який мене створив і веде прямим шляхом;
79 Який мене годує та поїть,
80 зцілює мене, коли я хворію;
81 Який умертвить мене, а потім оживить;
82 Який, сподіваюсь, в Судний День простить мої гріхи!
83 Господи! Даруй Мені знання та возз’єднай мене з праведниками!
84 Залиш про мене добру славу в наступних поколіннях!
85 Зроби Мене одним зі спадкоємців саду блаженства!
86 І прости мого батька, бо він заблукав!
87 І не ганьби мене в День, коли всі воскреснуть,
88 День, коли не допоможе ні майно, ні діти,
89 а лише чисте серце, з яким хтось прийде до Аллаха!»
90 Рай наблизиться до богобоязливих,
91 а ті, які збилися зі шляху, ясно побачать пекло.
92 Їх запитають: «Де ж ті, кому ви поклонялися
93 замість Аллаха? Невже вони допоможуть вам чи собі?»
94 Їх скинуть туди — разом із тими, які збилися зі шляху,
95 а також всім військом Ібліса.
96 Сперечаючись, вони скажуть одне одному:
97 «Клянемося Аллахом, ми були в явній омані,
98 коли вважали вас рівними Господу світів!
99 Це грішники збили нас зі шляху,
100 і немає в нас ні заступників,
101 ні близьких друзів.
102 Якби ми могли повернутися, то були б віруючими!»
103 Воістину, в цьому знамення! Але більшість із них не вірує!
104 Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
105 Народ Нуха вважав посланців брехунами.
106 Ось їхній брат Нух сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
107 Я — посланець до вас, який гідний довіри!
108 Бійтесь Аллаха й коріться мені!
109 Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
110 Бійтесь Аллаха й коріться мені!»
111 Ті відповіли: «Невже ми повіримо тобі, якщо за тобою пішли найжалюгідніші?»
112 Він сказав: «Не мені знати про те, що вони роблять.
113 Їм відплатить тільки Аллах, якби ви тільки знали про це!
114 А я не проганятиму віруючих.
115 Адже я — тільки ясний застерігач!»
116 Вони сказали: «Нуху! Якщо ти не припинити, то будеш одним із каменованих!»
117 Він сказав: «Господи! Воістину, мій народ визнав мене за брехуна!
118 Тож розсуди між нами та врятуй мене й тих віруючих, які зі мною!»
119 Ми врятували його й тих, хто був із ним, у переповненому ковчезі,
120 а потім утопили всіх інших!
121 Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує!
122 Воістину, Твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
123 Адити визнали посланців брехунами.
124 Ось їхній брат Гуц сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
125 Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
126 Бійтесь Аллаха й коріться мені!
127 Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
128 Невже ви будете марно ставити знаки на кожному пагорбі [4]
129 й зводити високі споруди, наче ви житимете вічно,
130 й чинити насильство над людьми, як тирани?
131 Бійтесь Аллаха й коріться мені,
132 Бійтеся Того, Хто допоміг вам тим, що вам відомо:
133 допоміг вам худобою та синами,
134 садами та джерелами!
135 І я боюся, що вас спіткає кара у Великий День!»
136 Ті відповіли: «Байдуже нам, чи будеш нас повчати, чи ти не будеш із тими, які повчають.
137 Це лише звичаї давніх поколінь,
138 і ми не будемо покарані!»
139 Вони вважали його брехуном, тож Ми знищили їх! Воістину, в цьому — знамення! Але ж більшість із них не вірує!
140 Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
141 Самудити вважали посланців брехунами.
142 Ось їхній брат Саліх сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
143 Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
144 Бійтесь Аллаха й коріться мені!
145 Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
146 Невже вас залишать у безпеці серед усього, що тут:
147 садів і джерел,
148 посівів та пальм із ніжними плодами,
149 й ви будете вправно висікати житла в горах?
150 Бійтесь Аллаха й коріться мені,
151 і не коріться наказу злочинців,
152 які ширять безчестя на землі й нічого не покращують».
153 Ті відповіли: «Ти лише один із зачарованих,
154 така сама людина, як і ми. Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!»
155 Той сказав: «Ось воно — верблюдиця! Вона питиме воду, і ви питимете воду — у визначені дні!
156 Не завдавайте їй шкоди, інакше спіткає вас кара у Великий День!»
157 Вони підрізали її жили й пошкодували про це!
158 Спіткала їх кара! Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!
159 Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
160 Народ Лута вважав посланців за брехунів.
161 Ось їхній брат Лут сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
162 Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
163 Бійтесь Аллаха й коріться мені!
164 Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
165 Невже ви ходитимете до чоловіків зі світів, [5]
166 залишаючи дружин, створених для вас Господом вашим? Та ж ні, ви — злочинний народ!»
167 Ті відповіли: «Луте! Якщо ти не припинити, то будеш одним із вигнанців!»
168 Він сказав: «Я — один із тих, кому ненависні вчинки ваші!
169 Господи! Врятуй мене й родину мою від того, що роблять вони!»
170 Ми врятували його та його родину — всіх,
171 окрім старої дружини, яка лишилася позаду.
172 Усіх інших Ми знищили,
173 проливши на них дощ. Який поганий цей дощ для тих, кого застерігали!
174 Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!
175 Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
176 Жителі аль-Айки вважали посланців брехунами. [6]
177 Ось їхній брат Шуайб сказав їм: «Невже ви не боїтесь?
178 Воістину, я — посланець до вас, який гідний довіри!
179 Бійтесь Аллаха й коріться мені!
180 Я не прошу у вас винагороди за це, мене винагородить тільки Господь світів!
181 Наповнюйте міру справедливо й не будьте з тих, які завдають іншим збитків.
182 І зважуйте на точних терезах!
183 Не применшуйте того, що належить людям і не поширюйте безчестя на землі!
184 Бійтеся Того, Хто створив і вас, і перші покоління!»
185 Ті відповіли: «Ти тільки один із зачарованих,
186 така сама людина, як і ми. Тож ми думаємо, що ти — брехун!
187 Скинь на нас шматок неба, якщо ти правдивий!»
188 Той сказав: «Мій Господь краще знає те, що ви робите!»
189 Вони визнали його за брехуна, і їх вразила кара — у День Тіні! Такою була кара Великого Дня! [7]
190 Воістину, в цьому — знамення, але ж більшість із них не вірує!
191 Воістину, твій Господь — Всемогутній, Милосердний!
192 А це — зіслане Господом світів. [8]
193 Вірний Дух зійшов із ним
194 на твоє серце, щоб ти був одним із застерігачів.
195 [Зіслане] арабською мовою, зрозумілою!
196 Міститься воно в сувоях давніх народів.
197 Чи не є знаменням для них те, що його знають учені синів Ісраїла? [9]
198 Якби Ми зіслали його комусь із чужинців,
199 і він прочитав це для них, то вони б не увірували!
200 Так Ми вкладаємо [багатобожжя] у серця грішників! [10]
201 Вони не увірують у нього, доки не побачать болісної кари!
202 Вона вразить їх зненацька, так, що вони й не відчують цього!
203 Тоді вони запитають: «Чи не буде нам відстрочки?»
204 Невже вони намагаються прискорити Нашу кару?
205 Чи ти знаєш, що коли Ми дозволимо їм користуватися благами довгі роки,
206 а потім до них прийде те, що їм обіцяно,
207 то блага, якими вони користувалися, ніяк не допоможуть їм?
208 Ми не знищували жодного селища, де б не було перед цим застерігачів
209 із настановою. І Ми не були несправедливі!
210 Шайтани не сходили з ним, [11]
211 Це не личить їм, і неспроможні вони на це!
212 Усунено їх від слухання його!
213 Не звертайся замість Аллаха до іншого бога, інакше будеш серед покараних.
214 Застерігай своїх найближчих родичів!
215 Накрий своїм крилом віруючих, які пішли за тобою. [12]
216 А якщо вони не послухають тебе, то скажи: «Я не причетний до того, що ви робите!»
217 І покладайся на Величного, Милосердного,
218 Який бачить тебе, коли ти звершуєш молитви,
219 і рухаєшся серед тих, які низько вклоняються.
220 Воістину, Він — Всечуючий і Всезнаючий!
221 Чи не розповісти вам про того, на кого сходять шайтани?
222 Вони сходять на кожного брехуна, грішника!
223 Вони переповідають підслухане, але ж насправді більшість із них брехуни!
224 А за поетами йдуть тільки ті, що збилися зі шляху.
225 Невже ти не бачиш, що вони блукають по всіх долинах [13]
226 і говорять те, чого не роблять?
227 За винятком тих, які увірували, роблять добро, часто згадують Аллаха й захищаються, коли з ними вчинили несправедливо. Скоро дізнаються ті, які чинять несправедливо, куди вони повернуться!


[1] «Відповідаю перед ними за провину» — йдеться про вбивство єгиптянина, через яке Муса був змушений утекти з Єгипту.

[2] «Зробив те, що зробив» — ідеться про вбивство єгиптянина.

[3] Ідеться про синів Ісраїда.

[4] Ібн Касір пояснює цей аят так: демонструючи свою силу, адити зводили на придорожніх пагорбах високі будівлі. Насправді в цьому не було потреби, тому ця справа була марною.

[5] «Зі світів» — чоловіків не лише з народу Лута, а взагалі, «синів Адама», як пояснюють коментатори (ат-Табарі та аль-Багавві).

[6] Аль-Айка — селище в Мад’яні, де жив народ Шуайба.

[7] «День Тіні» (йаум аз-зулля) — як відзначає ат-Табарі та інші тлумачі, народ Шуайба був знищений вогняною хмарою.

[8] Ідеться про Коран.

[9] Ат-Табарі зазначає, що йдеться про освічених юдеїв, які навернулися до ісламу (наприклад, Абд Алл аг бін Саляма).

[10] Інтерполяція — згідно з коментарем аль-Багавві, який посилається на ібн Аббаса, Хасана, Муджагіда та інших перших тлумачів.

[11] Ідеться про Коран.

[12] Тобто «будь м’який із ними» (ат-Табарі).

[13] «Блукають по всіх долинах» — ібн Касір наводить різні тлумачення цього вислову. Наприклад: «багатослівні стосовно кожної забавки», «[блукають] у кожних словах», «поет марно прославляє одних людей та марно принижує інших». Під «поетами» тут маються на увазі поети-багатобожники (ат-Табарі).

Аят

Mы coтвopили yжe чeлoвeкa и знaeм, чтo нaшeптывaeт eмy дyшa; и Mы ближe к нeмy, чeм шeйнaя apтepия
- Кяф, 16 -

Хадис

...и желай людям того же, чего желаешь самому себе, и ты будешь мусульманином
- Ан-Тирмизи -