Коран: Переклад смислів з арабської мови

(Украинский язык)

Поиск по Корану      

Священный Коран   Содержание

Эта сура в:
Сура 27: Ан-Намль (Мурахи)  


Array
Ім’ям Аллаха Милостивого, Милосердного!
1 Та. Сін. Це — знамення Корану та ясного Писання,
2 прямий шлях і добра звістка для віруючих,
3 які звершують молитву, дають закят і які впевнені в існуванні наступного життя!
4 Воістину, тим, які не вірують у наступне життя. Ми прикрасили вчинки їхні, й вони заблукали!
5 Вони — ті, на кого чекає найгірша кара, а в наступному житті вони зазнають найбільших втрат!
6 Воістину, ти отримуєш цей Коран від Мудрого, Знаючого.
7 Ось Муса сказав своїй родині: «Я помітив вогонь! Я принесу вам звідти якусь новину або палаючу головню, щоб ви могли зігрітися!»
8 Коли він підійшов туди, то почув голос: «Благословенний Той, Хто у вогні, і той, хто поблизу нього! Преславний Аллах, Господь світів!
9 О Мусо! Воістину, Я — Аллах, Всемогутній, Мудрий!
10 Кинь свою палицю!» Коли той побачив, що вона звивається, наче змія, то кинувся назад і не повернувся. «О Мусо! Не бійся, адже посланці не бояться Мене!
11 А якщо хто вчинив несправедливість, але потім замінив зло добром, то Я — Прощаючий, Милосердний!
12 Поклади свою руку за пазуху й побачиш її чистою, без жодних плям. Такими є деякі з дев’яти знамень для Фірауна та його народу. Воістину, вони — нечестиві люди!»
13 Коли їм явили Наші знамення, вони сказали: «Воістину, це — явне чаклунство!»
14 Впевнені в їхній правдивості, вони все ж заперечили їх — несправедливо й зверхньо! Поглянь, яким був кінець нечестивих!»
15 Ми дарували Давуду й Сулайману знання. Вони сказали: «Хвала Аллаху, Який підніс нас над багатьма з Його віруючих рабів!»
16 Сулайман був спадкоємцем Давуда. Він сказав: «О люди! Ми знаємо мову птахів і нам дано все! Це — очевидна перевага!» [1]
17 Перед Сулайманом було зібрано його військо з джинів, людей і птахів. Їх вишикували лавами.
18 Коли вони прибули в долину мурах, мураха сказала: «О мурахи! Увійдіть до своїх жител, щоб Сулайман і його військо не почавили вас, навіть не відчувши цього!»
19 Він усміхнувся й почав сміятися з цих слів. Він сказав: «Господи! Спонукай мене до подяки за ті блага, які Ти дарував мені й моїм батькам, до добрих вчинків, якими Ти задоволений! Введи мене з милості Своєї до числа Твоїх праведних рабів!»
20 Якось він оглядав птахів і сказав: «Що зі мною? Я не бачу одуда! Чи, можливо, він відсутній?
21 Я скараю його жорстокою карою або заріжу, якщо він не наведе ясного доказу!»
22 Той швидко з’явився і сказав: «Я дізнався про те, чого ти не знаєш! Я прибув до тебе з Саби з правдивою звісткою! [2]
23 Я знайшов там жінку, яка владарює ними! їй дано все, вона має великий трон!
24 І я побачив, що вона та її народ поклоняються сонцю замість Аллаха! Шайтан прикрасив їм вчинки їхні, збив їх зі шляху, і вони не йдуть прямим шляхом.
25 І щоб вони не поклонялись Аллаху, Який виводить усе таємне на небесах і на землі та знає, що ви приховуєте й що відкриваєте.
26 Аллах! Немає бога, крім Нього, Господа великого трону!»
27 [Сулайман] сказав: «Подивимось, чи сказав ти правду, чи належиш до брехунів!
28 Іди з цим листом від мене й віддай їм. А потім відійди та зачекай, що вони скажуть у відповідь!»
29 [Цариця] сказала: «О вельможі! Мені принесли шляхетного листа
30 від Сулаймана, і в ньому написано: «Ім’ям Аллаха Милостивого, Милосердного!
31 Не вивищуйтеся наді мною та прийдіть до мене покірними!»
32 Вона сказала: «О вельможі! Порадьте мені, що робити, адже я ніколи не приймала рішень без вас!»
33 Ті відповіли: «Ми маємо силу й міць, але рішення за тобою! Подумай, що ти накажеш нам!»
34 Вона сказала: «Царі, коли входять до селища, руйнують його й перетворюють наймогутніших жителів у наймізерніших. Саме так вони чинять!
35 Я відішлю їм дари й подивлюся, з чим прийдуть назад посли!» [3]
36 Коли ті прийшли до Сулаймана, він сказав: «Невже ви прагнете допомогти мені багатством? Те, що дарував мені Аллах, краще за принесене вами! Ні, це ви радієте дарам, які приносять вам!
37 Повертайся до них, а ми прийдемо з військом, перед яким ті не встоять, і виженемо їх звідти, жалюгідними й приниженими!»
38 Сулайман сказав: «О вельможі! Хто з вас принесе мені її трон раніше, ніж вони прийдуть до мене покірними?»
39 Один могутній джин сказав: «Я принесу його тобі раніше, ніж ти підведешся зі свого місця! Я маю достатньо сили й заслуговую на довіру!» [4]
40 А той, який мав знання з Писання, сказав: «Я принесу його тобі раніше, ніж ти встигнеш кліпнути оком!» Побачивши встановлений перед собою трон, [Сулайман] сказав: «Така ласка Господа мого, якою Він мене випробовує — буду я вдячним чи невдячним? Хто дякує, той дякує лише задля себе, а хто невдячний, то, воістину, Господь мій — Багатий, Щедрий!» [5]
41 [Сулайман] сказав: «Зробіть її трон невпізнанним! Подивимося, чи йде вона прямим шляхом, чи вона — одна з тих, які не йдуть прямим шляхом!»
42 Коли та прийшла, її запитали: «Чи такий твій трон?» Вона сказала: «Наче це він сам!» [Сулайман сказав:] «Знання дано нам раніше за неї, і ми покірні [Аллаху!]».
43 Її збивало зі шляху те, чому вона поклонялася замість Аллаха. Воістину, вона була з народу невіруючого!
44 Їй сказали: «Увійди до палацу!» Коли вона побачила його, то сприйняла за поверхню води та оголила свої ноги. Сулайман сказав: «Цей палац із кришталю!» Вона сказала: «Господи! Я була несправедлива до себе! І я разом із Сулайманом корюся Аллаху, Господу світів!»
45 Ми відіслали до самуцитів їхнього брата Саліха, щоб вони поклонялись Аллаху, але ті розділилися на дві групи й почали сперечатися між собою.
46 Він сказав: «О народе мій! Чому ви намагаєтеся прискорити зло, а не добро? Чому ви не просите в Аллаха прощення — можливо, Він змилується над вами?»
47 Ті сказали: «Ми бачимо в тобі й у тих, хто з тобою, поганий знак!» Той сказав: «Ваш поганий знак належить Аллаху, але ви — народ, який спокушають!»
48 У місті були дев’ятеро, які ширили безчестя на землі й нічого не покращували.
49 Вони сказали: «Покляніться одне одному Аллахом, що вночі ми нападемо на Саліха та його родину, а потім скажемо його близькому родичу, що ми не були свідками вбивства його родини й говоримо правду!»
50 Вони хитрували, але хитрували й Ми, а вони цього не знали!
51 Поглянь, до чого призвели їхні хитрощі: Ми знищили їх разом з усім їхнім народом!
52 Ось їхні будинки, зруйновані за те, що вони були несправедливі. Воістину, в цьому — знамення для знаючих людей!
53 Ми врятували тих, які увірували й були богобоязливими.
54 Ось Лут сказав своєму народу: «Невже ви будете коїти мерзенні вчинки, хоч самі бачите це?
55 Невже ви будете приходити з пристрастю до чоловіків, а не до жінок? Та ж ні, ви невігласи!»
56 Єдина відповідь його народу була така: «Виженіть рід Лута з вашого селища! Воістину, вони вважають себе пречистими!»
57 Ми врятували його та його родину, окрім дружини. Ми призначили їй лишитися позаду!
58 Ми зіслали на них дощ. Яким поганим був цей дощ для тих, кого застерігали!
59 Скажи: «Хвала Аллаху! Міф Його обраним рабам! Аллах кращий чи ті, кому вони поклоняються замість Нього?»
60 Хто створив небеса і землю та пролив вам із неба воду? Нею Ми вирощуємо прекрасні сади. Ви б не спромоглися виростити там дерев. То чи є крім Аллаха інший бог? Та ж ні, але вони — люди, які відхиляються. [6]
61 Хто зробив землю житлом, створив з її тріщин ріки, поставив на ній міцні гори та встановив перепону між двома водоймами? То чи є крім Аллаха інший бог? Ті ж ні, більшість із них не знає.
62 Хто відповідає на благання нужденного, коли той кличе Його, Хто відвертає зло й робить вас намісниками на землі? То чи є крім Аллаха інший бог? Мало ви замислюєтесь!
63 Хто вказує вам шлях у темряві суші й моря. Хто відсилає вітри добрими вісниками Своєї милості? То чи є крім Аллаха інший бог? Він вищий від того, що ви додаєте Йому в поклонінні!
64 Хто створює творіння вперше, а потім повторює його? Хто дарує вам наділ із небес і землі? То чи є крім Аллаха інший бог? Скажи: «Наведіть ваш доказ, якщо ви правдиві!» [7]
65 Скажи: «Ніхто на небесах і на землі не знає потаємного, крім Аллаха! Вони навіть не знають, коли воскреснуть!»
66 Але вони не знають і про наступне життя. Вони мають сумніви щодо нього, навіть сліпі до нього! [8]
67 Говорять ті, які не вірують: «Невже ми й наші батьки, ставши прахом, знову вийдемо [з могил]?
68 І нам, і нашим батькам уже обіцяли це раніше. Та це тільки казки давніх народів!»
69 Скажи: «Йдіть землею та погляньте, яким був кінець грішників!»
70 Тож не сумуй через них і не переживай через їхні хитрощі!
71 Вони запитують: «Коли ж прийде обіцяне, якщо ви правдиві?»
72 Скажи: «Можливо, те, що ви намагаєтеся прискорити, вже поблизу вас!»
73 Воістину, твій Господь ласкавий до людей, але більшість із них не дякує.
74 Воістину, твій Господь знає, що приховано в їхніх серцях, і що вони відкривають.
75 На небесах і на землі немає такого потаємного, якого б не було в ясному Писанні!
76 Воістину, цей Коран розповідає синам Ісраїла більшість того, про що вони сперечаються.
77 Воістину, це — прямий шлях і милість для віруючих!
78 Воістину, твій Господь розсудить між ними Своїм судом. А Він — Всемогутній, Знаючий!
79 Покладайся на Аллаха! Воістину, ти йдеш шляхом явної істини!
80 Воістину, ти не змусиш мертвих чути, а глухих не змусиш почути заклик, якщо вони відвертаються.
81 Ти не виведеш сліпих із омани. Ти можеш змусити чути тільки тих, хто вірує в Наші знамення й відданий [Нам]!
82 Коли над ними звершиться слово. Ми виведемо до них із землі тварину. Вона скаже їм, що люди не були впевнені в Наших знаменнях. [9]
83 Того Дня Ми зберемо з кожного народу натовп тих, які вважали за брехню Наші знамення, і їх підганятимуть!
84 Коли вони прийдуть. Він скаже: «Невже ви вважали Мої знамення за брехню, не осягнувши їх знанням? Що ж ви накоїли?»
85 Слово звершиться над ними — за те, що вони чинять несправедливість, вони не розмовлятимуть!
86 Хіба вони не бачили, що Ми зробили ніч для вашого відпочинку, а день — часом світла? Воістину, в цьому — знамення для віруючих людей!
87 Того Дня засурмлять у ріг, і вжахнуться всі, хто на небесах і на землі, крім тих, кого побажав обрати Аллах! Усі слухняно постануть перед Ним!
88 Ти побачиш, що гори, які ти вважав непорушними, почнуть рухатися, наче хмари. Таке творіння Аллаха, Який зробив досконалою кожну річ. Воістину, Йому відомо те, що ви робите!
89 І хто прийде з добрим вчинком, той матиме краще за нього. Того Дня вони будуть убезпечені від жаху!
90 А хто прийде з поганим вчинком, тих кинуть у вогонь долілиць: «Чи не платять вам лише за те, що ви робили?»
91 «Мені наказано тільки поклонятися Господу цього міста. Який зробив його забороненим. Йому належить кожна річ! І мені наказано бути відданим [Йому]
92 й читати Коран. Хто йде прямим шляхом, іде ним лише для себе». А тому, хто збився зі шляху, то скажи йому: «Я тільки застерігай!»
93 Скажи: «Хвала Аллаху! Він покаже вам Свої знамення, й ви впізнаєте їх. А Господь твій не оминає того, що ви робите!»


[1] Згідно з тлумаченням аль-Багавві слово «перевага» (фадль) може також означати «ласку», «милість», тобто можливий варіант перекладу — «очевидна ласка».

[2] «Саба» — Сабейське царство, прадавня держава на півдні Аравійського півострова.

[3] Як відзначає ібн Касір, ібн Аббас та багато інших тлумачів розуміли цей аят так: якщо Сулайман (мир йому) прийме дари, то це означає, що він — цар, а якщо не прийме, то це означає, що він — пророк.

[4] Іфрит («могутній джин») — страшний та сильний демон, «наче гора» (ібн Касір за переказом від Абу Саліха).

[5] «Той, який володів знанням із Писання» — згідно з аль-Багавві, більшість тлумачів вважає, що йдеться про Асафа бін Бархію, приятеля Сулаймана, який був писарем (за іншою версією — візиром).

[6] «Люди, які відхиляються» — переклад згідно з коментарем ат-Табарі. Ще один можливий варіант — «люди, які додають Аллаху рівних» (так вважав аль-Багавві та ібн Касір).

[7] «Повторює його» — згідно з коментарем аль-Багавві, йдеться про воскресіння.

[8] Можливий ще інший варіант перекладу: «їхнє знання сягне повноти лише в наступному житті» (див. коментарі ат-Табарі та аль-Багавві).

[9] Ібн Касір коментує: «Ця тварина з’явиться в останні часи, коли люди зіпсуються, відступлять від наказів Аллаха й спотворять істинну релігію».

Аят

Heт пpинyждeния в peлигии. Ужe яcнo oтличилcя пpямoй пyть oт зaблyждeния. Kтo нe вepyeт в идoлoпoклoнcтвo и вepyeт в Aллaxa, тoт yxвaтилcя зa нaдeжнyю oпopy, для кoтopoй нeт coкpyшeния. Пoиcтинe, Aллax - cлышaщий, знaющий!
- Корова, 256 -

Хадис

Тот, кто дал обет быть покорным Аллаху, пусть будет покорным Ему, а тот, кто дал обет ослушаться Аллаха, не должен Его ослушаться
- Бухари, Ахмад, Абу Дауд, Тирмизи, ан-Насаи, Ибн Маджа -