Коран: Переклад смислів з арабської мови

(Украинский язык)

Поиск по Корану      

Священный Коран   Содержание

Эта сура в:
Сура 5: Аль-Ма’іда (Трапеза)  


Array
Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 О ви, які увірували! Дотримуйтеся угод! Дозволено вам у їжу тварин, окрім тієї худоби, яку заборонено вам. Заборонено полювання, коли перебуваєте ви в паломництві. Воістину, Аллаг вирішує так, як побажає!
2 О ви, які увірували! Не порушуйте ні знаків Аллага, ні забороненого місяця, не зачіпайте ні тварин, що йдуть на жертву, ні прикрас [тварин], ні людей, що йдуть у Дім Заборонений, прагнучи здобути милість Господню. І коли вийдете ви із Забороненого Місця, то можете полювати. І нехай ненависть до тих, які не пускали вас у Заборонену Мечеть, не штовхає вас на злочин. Тож допомагайте одне одному в справах праведності та богобоязливості, але не допомагайте одне одному в справах гріха та ворожнечі. І бійтеся Аллага, воістину, Аллаг суворий у покаранні! [1]
3 Заборонено вам мертвечину, кров, свинину, а також те, що забито не заради Аллага; і задушене, і забите на смерть, і те, що впало з висоти, і вбите рогами інших тварин, і вбите хижаком — хіба як виконаєте необхідні приписи. І заборонено вам зарізане на капищах поганських. Заборонено також гадати на стрілах. Усе це — гріх. Сьогодні ті, хто не вірував, втратили надію [знищити] вашу релігію. Не бійтеся їх, а бійтеся Мене! Сьогодні Я завершив вам вашу релігію, довів до кінця Свою милість до вас і схвалив іслам як вашу релігію. Якщо ж хтось змушений був [з’їсти заборонене], не бажаючи гріха, то Аллаг — Прощаючий, Милосердний! [2]
4 Запитують вони тебе, що дозволено їм. Скажи: «Дозволено вам добру їжу, споживайте також виловлене для вас навченими тваринами, навченими того, чого Аллаг навчив вас. Тільки згадуйте ім’я Аллага [над їжею], воістину, Аллаг швидкий у відплаті!»
5 Сьогодні дозволено вам прекрасну їжу. Дозволено вам їжу людей Писання, і вашу їжу дозволено їм. [Дозволені вам] цнотливі жінки з-посеред віруючих і людей Писання, коли сплатите ви викуп за них, коли ви цнотливі, а не розпусники, і не берете їх наложницями. А хто відрікся від віри — марні його вчинки, а в наступному житті він буде серед тих, хто матиме втрати!
6 О ви, які увірували! Коли стаєте ви на молитву, то омийте ваші обличчя й руки до ліктів, протріть голову та вимийте ноги до кісточок. А якщо ви перебуваєте в стані нечистоти, то викупайтеся. Якщо ж ви хворі, чи знаходитесь у дорозі, якщо хтось із вас справив нужду чи торкнувся жінки й не знайшов води, то омийте обличчя чистим сухим піском, обітріть ним обличчя своє і руки. Не бажає Аллаг утруднювати вас, а бажає вам очищення і завершення Своєї милості вам. Можливо, ви будете вдячні!
7 І згадуйте милість Аллага до вас і завіт ваш із Ним, коли сказали ви: «Слухаємо і підкоряємося!». І бійтеся Аллага. Воістину, Він знає те, що приховане в ваших серцях!
8 О ви, які увірували! Будьте стійкими у вірі в Аллага, свідчіть справедливо і нехай ненависть ваша до інших не веде до несправедливості. Тримайтеся справедливості, бо вона ближча до богобоязливості. Бійтеся Аллага, воістину, Йому добре відомо все те, що ви чините!
9 Обіцяв Аллаг тим, які увірували і творили добрі справи, прощення і велику винагороду!
10 А ті, які не увірували й відкидали Наші знамення, вони — жителі пекла!
11 О ви, які увірували! Згадайте милість Аллага до вас, коли вороги підняли свої руки проти вас, але Аллаг відвернув їх. Бійтеся Аллага і на Аллага нехай сподіваються віруючі!
12 І, істинно, Аллаг узяв завіт із синами Ісраїля. І відіслали Ми дванадцять вождів з-посеред них. І сказав Аллаг: «Воістину, Я — з вами! Якщо будете ви звершувати молитву, даватимете закят й увіруєте в посланців Моїх, будете підтримувати їх і дасте Аллагу добру позику, то Я прощу вам злі вчинки ваші і введу в сади, де течуть ріки. Якщо ж хтось із вас залишиться невіруючим після цього — то він збився з прямого шляху!»
13 А за те, що порушили вони завіт із Нами, Ми прокляли їх та зробили жорстокими серця їхні. Змінюють вони слова, невірно тлумачать [Писання], забули вони ту його частину, яку їм треба було пам’ятати. Не перестанеш ти дізнаватися про їхню зраду, лише окрім декого з них, але ти вибач їх і прости. Воістину, Аллаг любить тих, хто творить добро!
14 І з тими, які говорять: «Ми — християни», — взяли Ми завіт. І забули вони ту частину [Писання], яку їм треба було пам’ятати. І посіяли Ми серед них ворожість і ненависть одне до одного аж до Дня Воскресіння. І покаже тоді їм Аллаг, що вони чинили!
15 О люди Писання! Прийшов до вас Посланець Наш, щоб роз’яснити вам багато з того, що ви приховуєте з Писання, і щоб багато чого простити вам! Прийшло до вас світло від Аллага і ясне Писання,
16 яким веде Аллаг до шляхів миру тих, котрі шукають Його вдоволення. Виводить Він їх за Своїм наказом з темряви до світла й провадить їх до шляху прямого!
17 Істинно, не вірують ті, які говорять: «Воістину, Аллаг, Він — Месія, син Мар’ям!» Скажи: «Хто може завадити волі Аллага, якщо Він захоче знищити Месію, сина Мар’ям, і матір його, й тих, хто на землі — всіх?» Аллагу належить влада над небесами, землею і над тим, що поміж ними. Створює Він те, що бажає, і Він спроможний на кожну річ!
18 І говорять юдеї та християни: «Ми — сини Аллага й улюбленці Його!» Скажи: «Чому ж карає Він вас за гріхи ваші? Адже ви, люди — творіння Його. Прощає Він, кого побажає, і карає, кого побажає. Йому належить влада над небесами, землею і над тим, що поміж ними! І до Нього повернення!»
19 О люди Писання! Прийшов до вас Наш Посланець після перерви в посланцях, роз’яснюючи [істину], щоб не могли стверджувати ви: «Не приходив до нас ні благовісник, ні застерігач!» І ось прийшов до вас благовісник і застерігач! Аллаг спроможний на кожну річ!
20 І коли сказав Муса народу своєму: «О народе мій! Згадайте милість Аллага до вас, коли обрав Він серед вас пророків і зробив вас володарями, і дав вам те, чого не давав нікому зі світів!
21 О народе мій! Увійдіть у землю священну, яка є приписом Аллага для вас, не повертайтеся назад, а то матимете втрати!»
22 Сказали вони: «О Мусо! Воістину, тут же перебувають велетні! Ми ніколи не підемо туди, доки вони будуть там. Якщо ж вони залишать цю землю, то тоді увійдемо ми!»
23 Сказали два богобоязливих мужі, нехай наділить їх благами Аллаг: «Увійдіть у землю зненацька, через браму, та й не бійтеся їх, дарує Аллаг перемогу вам, якщо ви віруєте!»
24 Сказали вони: «О Мусо! Воістину, нізащо й ніколи не ступимо ми на землю цю, поки знаходяться там велетні! Йди сам із Господом твоїм і бийся там із ними. Воістину, ми побудемо тут!»
25 Сказав Муса: «Господи, воістину, підвладний мені тільки я і брат мій. Розсуди й розділи ж нас із цим народом грішним!»
26 Сказав Господь: «Воістину, заборонена ця країна вам на сорок років. Будете ви блукати по землі. Не сумуй же за народом грішним!»
27 І повідай їм розповідь істинну про синів Адама, коли вони обидва принесли жертву, та її було прийнято в одного, але не було прийнято в іншого, який потім сказав: «Я вб’ю тебе!» Відповів другий: «Воістину, Аллаг приймає жертви лише від богобоязливих!
28 Якщо піднімеш ти руку, щоб убити мене, то не підніму руки я, щоб убити тебе. Воістину, я боюся Аллага, Господа світів!
29 Воістину, я хочу, щоб ти взяв на себе гріх проти мене й свій гріх, і ти будеш серед жителів пекла, а це — кара злочинцям!»
30 Але веліла тому душа його вбити брата свого, і вбив він його. І опинився він посеред тих, які мали втрати!
31 І послав Аллаг крука розгрібати землю, щоб показати, як ховати мертве тіло брата свого. Сказав він: «Горе мені! Не в змозі я, мов крук цей, поховати мертве тіло брата мого!» І опинився він серед сповнених каяття.
32 Із цієї причини наказали Ми синам Ісраїля: «Якщо хтось уб’є душу не як помсту за душу й не як помсту за нечестя на землі, то це прирівнюється до вбивства всіх людей. А хто вбереже душу, той наче збереже життя всім людям». Так, істинно, приходили до них посланці з ясними доказами. Але й після цього багато хто з них чинить гріх на землі!
33 Воістину, відплатять тим, які воюють проти Аллага і Посланця Його та чинять безчестя на землі — будуть вони вбиті чи розіп’яті, або будуть відрубані руки та ноги їхні, чи вигнані будуть вони із землі. Це їм ганьба в земному житті та кара велика в житті наступному!
34 Окрім тих, які покаялися раніше, ніж подолали ви їх. Тож знайте, що Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
35 О ви, які увірували! Бійтеся Аллага, й шукайте шляхи наближення до Нього, й боріться на шляху Його! Можливо, матимете ви успіх!
36 Воістину, якби ті, які не вірують, мали б те, що на землі й навіть більше цього, щоб викупити себе цим від кари в День Воскресіння, то не взяли б того від них. Чекає на них болісна кара!
37 Бажатимуть вони вийти з вогню, але ніколи вони не вийдуть із нього. Чекає на них жорстока кара!
38 Крадію і крадійці відрізайте руку як покарання за їхній злочин. Покарання — це як приклад від Аллага, адже Аллаг — Великий, Мудрий!
39 А в того, хто покається після злочину свого й виправиться, прийме Аллаг каяття. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
40 Чи ти не знаєш, що Аллагу належить влада на небесах і на землі? Карає Він, кого побажає, і прощає, кого побажає, адже Аллаг спроможний на кожну річ!
41 О Посланцю! Хай не засмучують тебе ті, які поспішають у невір’ї та говорять своїми вустами: «Ми увірували», — але немає віри в серцях їхніх; і ті юдеї, які прислуховуються до брехні та прислуховуються до інших людей, котрі не приходили до тебе. Спотворюють вони значення слів і говорять: «Якщо дано вам це, то беріть його, а якщо не дано, то стережіться!» А якщо побажає Аллаг спокусити когось, то ти перед Аллагом не допоможеш йому нічим! Вони — ті, чиї серця не побажав Аллаг очистити, їм — ганьба в земному житті та кара велика в житті наступному!
42 Слухачі неправди, поглиначі забороненого! Якщо прийдуть вони до тебе, то розсуди між ними або ж відвернися від них. Якщо відвернешся ти від них, то не зашкодять вони тобі ніяким чином. Якщо ж будеш судити їх, то суди між ними справедливо. Воістину, Аллаг любить справедливих!
43 Але ж як поставлять вони тебе суддею, коли є в них Таурат, в якому міститься суд Аллага? Потім же відвернуться вони після цього. Ні, не вірують вони!
44 Воістину, зіслали Ми Таурат, в якому — прямий шлях і світло. Судять за ним юдеїв пророки, які навернулися до Аллага, і рабини, і книжники, як це було наказано їм — оберігати Писання Аллага і бути свідками йому. І не бійтеся людей, а бійтеся Мене! І не продавайте знамень Моїх за безцінь! А ті, які не судять за тим, що зіслав Аллаг, вони — невіруючі!
45 І приписали Ми їм там: «Душа — за душу, око — за око, ніс — за ніс, вухо — за вухо, зуб — за зуб, а також відплата за поранення». Якщо ж хтось відмовиться від помсти — то милість ця буде спокутою його. А ті, які не судять за тим, що зіслав Аллаг, вони — несправедливі!
46 Слідами їхніми відправили Ми Ісу, сина Мар’ям, із підтвердженням істинності того, що було до нього в Таураті, й дарували Ми йому Інджіль, у якому прямий шлях і світло, та підтвердження істинності того, що було до нього в Таураті, і як прямий шлях та пересторога для богобоязливих.
47 І нехай судять люди Інджілю за тим, що зіслав їм Аллаг. А ті, які не судять за тим, що зіслав Аллаг, вони — нечестивці!
48 Зіслали Ми тобі Писання в істині, яке підтверджує те, що було до цього в писаннях, і тебе як наглядача над ним. Тож суди між ними згідно з тим, що зіслав Аллаг, і не підкоряйся бажанням їхнім, щоб не ухилитися від тієї істини, яка явилася тобі. Кожному з-посеред вас встановили Ми різні закони й приписи. Якби побажав Аллаг, то створив би Він вас громадою єдиною, але випробовує Він у тому вас, що дарував вам. Змагайтеся ж у добрих справах, до Аллага ви всі повернетеся, і звістить Він вам про те, щодо чого були ви незгодні одне з одним!
49 І суди між ними за тим, що зіслав Аллаг, і не підкоряйся бажанням їхнім, і стережись, щоб не збили вони тебе ні на крихту з того, що зіслали Ми тобі! Якщо ж відвернуться вони, то знай, що бажає Аллаг покарати їх за деякі гріхи їхні, а, воістину, багато серед людей нечестивців!
50 Невже прагнуть вони суду часів невігластва? Хто ж кращий за Аллага в суді для людей твердо [віруючих]?
51 О ви, які увірували! Не беріть юдеїв та християн у приятелі — вони приятелі одні одним. А хто ж серед вас знається з ними — він сам з-посеред них. Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом нечестивих!
52 Тож ти бачиш тих, чиї серця хворі — поспішають вони до них, кажучи:«Боїмося ми, що лихо спіткає нас». А, можливо, Аллаг дарує перемогу або наказ від Себе! І тоді вони розкаються в тому, що приховували в серцях своїх!
53 І скажуть ті, які увірували: «Невже це ті, які клялися Аллагом — найсильнішою клятвою — що вони справді з нами?» Даремні вчинки їхні й матимуть вони втрати!
54 О ви, які увірували! Якщо відступить хтось із вас від своєї релігії, то Аллаг швидко явить людей, яких любить Він і які люблять Його, й будуть вони смиренними перед віруючими й непохитними перед невіруючими, борцями на шляху Аллага, і тими, хто не боїться осуду. Така ласка Аллага! Дає Він її, кому побажає. Аллаг — Всеосяжний, Всезнаючий!
55 Покровитель ваш — лише Аллаг, Посланець Його й ті, які увірували, ті, які звершують молитву, дають закят, поклоняються!
56 Ті, які беруть своїм покровителем Аллага та Посланця Його, й ті, які увірували, воістину, є вони прихильниками Аллага, і вони — переможці!
57 О ви, які увірували! Не приятелюйте з тими, які вважають релігію вашу насмішкою та грою, з-поміж тих, яким було дано Писання раніше за вас, і невіруючих, і бійтеся Аллага, якщо ви віруючі!
58 І коли закликаєте ви до молитви, то вони знущаються і глузують. Це так, бо вони люди нерозумні!
59 Скажи: «О люди Писання! Невже ненавидите ви нас лише за те, що увірували ми в Аллага, і за те, що зіслано нам, і що зіслано раніше, і що більшість із вас — грішники?»
60 Скажи: «Чи не розповісти вам про тих, кого очікує кара від Аллага й кого прокляв Аллаг; і на кого прогнівався та перетворив деяких з них на мавп та свиней, і які поклонялися тагуту? Їм — найгірше місце, бо збивають вони з рівного шляху!»
61 І коли приходять вони до вас і говорять: «Увірували ми», — то насправді прийшли вони з невір’ям і пішли з ним.
62 І бачиш ти, що багато хто з-поміж них поспішає перевершити інших у гріхах, ворожості та пожиранні забороненого! Мерзотне те, що чинять вони!
63 Чому ж не утримають їх рабини та книжники від розмов гріховних та пожирання забороненого? Істинно, мерзотне те, що чинять вони!
64 І сказали юдеї: «Рука Аллага закута!» Будуть закутими руки їхні й прокляті вони за те, що говорять! Ні ж бо, руки Його широко простягнуті, наділяє Він, як побажає! Воістину, те, що зіслано тобі від Господа твого, багато в кого з них збільшує непокору й невір’я. Ми підняли між ними ворожість і ненависть до Дня Воскресіння. Завжди, коли розпалюють вони вогонь війни, гасить його Аллаг. Вони прагнуть поширити нечестя на землі, та Аллаг не любить нечестивих!
65 Якби ж то люди Писання увірували й боялися [Аллага], відпустили б Ми гріхи їхні та ввели би їх у сади насолоди.
66 Якби вони трималися Таурату, Інджілю й того, що зіслано їм від Господа їхнього, то пожинали б вони те, що над їхніми головами та під їхніми ногами. Є серед них і справедливі люди. Але щодо більшості з них — мерзота те, що чинять вони!
67 О Посланцю! Сповісти те, що зіслано тобі від Господа твого! А якщо не зробиш ти цього, то не сповістиш послання Його! Аллаг захистить тебе від людей. Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом невіруючих!
68 Скажи: «О люди Писання! Ви не утвердитесь ні в чому доти, доки не будете триматися Таурату та Інджілю, і того, що зіслано вам від Господа вашого!» Воістину, те, що зіслано тобі від Господа твого, багато в кого з них збільшує непокору і невір’я. Тож не сумуй за людьми невіруючими!
69 Воістину, ті, які увірували, і ті, які сповідували юдаїзм, і сабеї, і християни, з-поміж тих, які увірували в Аллага та в Останній День і творили добро — нема їм чого боятися, і не будуть засмучені вони! [3]
70 Істинно, взяли Ми завіт із синами Ісраїля й надіслали Ми їм посланців. Кожен раз, коли приходив до них посланець із тим, що не подобалось душам їхнім — одних вони оголошували брехунами, а інших вбивали.
71 І думали вони, що не буде лиха їм. Були вони сліпими й глухими, потім прийняв Аллаг каяття їхнє, але й після того все одно були сліпими й глухими багато хто з них. Але Аллаг бачить те, що чинять вони!
72 Істинно, невіруючі ті, які говорять: «Воістину, Аллаг — це Месія, син Мар’ям!». Але ж казав Месія: «О сини Ісраїля! Поклоняйтеся Аллагу, Господу моєму й Господу вашому!» Воістину, ті, які додають Аллагу рівних — заборонив Аллаг їм сади раю, будуть у пеклі вони! І не буде у неправедних помічників!
73 Істинно, не вірують ті, які говорять: «Воістину, Аллаг — третій із Трійці», — але ж немає бога, крім Бога єдиного! І, воістину, якщо не відмовляться вони від того, що говорять, то тих із них, які не вірують, спіткає болісна кара!
74 Невже не покаються вони перед Аллагом і не благатимуть прощення у Нього? Адже Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
75 Месія, син Мар’ям — лише посланець. Істинно, приходили посланці й до нього. Мати його — праведниця, але й вони споживали їжу! Поглянь, як роз’яснюємо Ми [невіруючим] знамення Наші! І ще раз поглянь — у якій же омані вони!
76 Скажи: «Невже поклоняєтесь ви окрім Аллага тому, що не має влади принести вам ні шкоди, ні користі? Він, Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий!»
77 Скажи: «О люди Писання! Не порушуйте в своїй релігії меж істини й не йдіть за ницими бажаннями людей із минулих поколінь, які самі заблукали й збили багатьох [зі шляху істини]».
78 Прокляті ті, які не вірують, з-посеред синів Ісраїля, вустами Дауда та Іси, сина Мар’ям. Це так, бо вони не слухалися й були порушниками!
79 Вони не утримували одне одного від зла, вчиненого ними! Мерзотне те, що чинять вони!
80 Бачиш ти, що багато хто з них приятелює з тими, які не увірували. Мерзота те, що приготували вони самі собі! Прогнівився Аллаг на них і кара буде їм довіку!
81 Якби ж то увірували вони в Аллага й Посланця Його та в те, що зіслано йому, то не приятелювали б вони з ними. Але більшість із них – нечестивці!
82 Істинно, Ти впевнишся, що сильніше за всіх людей ненавидять тих, які увірували, юдеї та багатобожники. Істинно, ти побачиш, що найближчі в любові до тих, які увірували, ті, які говорять: «Воістину, ми — християни!» Це так, адже серед них є священики й ченці, і вони не вивищують себе.
83 І коли чують вони те, що зіслано Посланцю, бачиш ти очі їхні, сповнені сліз від істини, про яку дізналися вони. І говорять вони: «Господи наш! Увірували ми! Тож запиши нас серед тих, хто свідчить!
84 А чому нам не вірити в Аллага й ту істину, яка прийшла до нас? Ми прагнемо, щоб Господь наш увів нас разом із людьми праведними!»
85 За те, що говорять вони, Аллаг відплатить їм садами раю, де течуть ріки, й вони будуть там довіку — така відплата праведникам!
86 А ті, які не вірували та вважали за оману знамення Наші, вони — жителі пекла!
87 О ви, які увірували! Не забороняйте благ, які Аллаг дозволив вам, і не порушуйте меж! Воістину, Аллаг не любить порушників!
88 Їжте дозволене й приємне, яким наділив вас Аллаг. І бійтеся Аллага, в Якого ви віруєте!
89 Аллаг не покличе вас до відплати за легковажність у клятвах ваших, але відплатить Він за [невиконання] договорів, які в клятвах! Викуп за це – нагодувати десятьох бідняків так, як годуєте свої сім’ї, або ж одягнути їх, або звільнити раба. А як хто не в змозі цього зробити, нехай постить три дні. Це викуп за порушення клятв ваших, тож тримайтеся ваших клятв. Так роз’яснює Аллаг вам Свої знамення. Можливо, будете ви вдячні!
90 О ви, які увірували! Воістину, вино, азартні ігри, камені жертовників і стріли для ворожби — мерзота від шайтана! Тож стережіться цього! Можливо, будете спасенні!
91 Воістину, шайтан бажає посіяти між вами ворожнечу й ненависть через вино й мейсір і відвернути вас від згадування Аллага й молитви. Невже ви не зупинитесь? [4]
92 Коріться Аллагу, коріться Посланцю, пильнуйте! Якщо відвернетеся ви, то знайте, що обов’язок Посланця Нашого — лише ясна звістка!
93 Немає гріха на тих, які увірували й робили добрі справи, за те, що їли вони, якщо вони богобоязливі, увірували й роблять добрі справи; якщо й далі вони богобоязливі та вірують, якщо богобоязливі та роблять добро. Аллаг любить тих, які робить добро!
94 О ви, які увірували! Воістину, Аллаг буде випробовувати вас [здобиччю] від полювання, яку ви здобуваєте руками й списами, щоб дізнатися, хто з вас боїться Його потаємно; а хто з вас порушить після цього, тому — болісна кара! [5]
95 О ви, які увірували! Не полюйте, коли ви в стані паломництва! А хто з вас уб’є навмисно, то відплата за це — стільки вбитої худоби, скільки вбив він. Присуджують це два справедливі мужі з вас, і це — жертва, яку ви приносите до Кааби. Або ж спокутою буде їжа для бідних, або ж відповідний цьому піст, щоб порушник зазнав тяжкість свого вчинку. Аллаг прощає те, що було раніше. А якщо хтось повторить [вчинок], то Аллаг скарає його. Аллаг — Всемогутній, Володар відплати! [6]
96 Дозволено вам і тим, хто в дорозі, полювати на морських тварин і їсти їх. Але заборонено вам полювання на суші, поки ви перебуваєте в іхрамі. І бійтеся Аллага, перед Яким ви будете зібрані!
97 Аллаг зробив Каабу заповідним домом, опорою для людей, і встановив заборонений місяць і жертовних тварин із прикрасами. Це для того, щоб знали ви — Аллагу відомо те, що на небесах і на землі, і що Аллаг про кожну річ Знаючий!
98 Знайте, що Аллаг суворий у покаранні, і що Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
99 А Посланець повинен тільки передати одкровення. Аллаг знає, що ви відкриваєте й що приховуєте!
100 Скажи: «Не рівні зле й добре, навіть якщо тебе дивує велика кількість злого». Тож бійтеся Аллага, о ви, обдаровані розумом! Можливо, будете спасенні!
101 О ви, які увірували! Не запитуйте про ті речі, які приховані та можуть засмутити вас. А якщо спитаєте про них, коли посилається Коран, то вони відкриються вам. Аллаг простив це вам. Аллаг — Прощаючий, Жалісливий!
102 Деякі люди раніше за вас запитували про щось подібне й через це стали невіруючими.
103 Не встановлював Аллаг приписів ні щодо бахіри, ні саїба, ні василі, ні хамі, але ті, які не вірують, приписали неправду Аллагу, але ж більшість із них не розуміє. [7]
104 Коли говорять їм: «Прийдіть до того, що зіслав Аллаг, і до Посланця», — вони говорять: «Достатньо для нас того, з чим знайшли ми батьків наших». А якщо батьки їхні не розуміли нічого й не йшли прямим шляхом?
105 О ви, які увірували! Бережіть душі ваші, щоб не звів вас той, хто сам збився зі шляху, коли йдете ви прямим шляхом! Ви повернетеся до Аллага й сповістить Він про те, що ви чинили!
106 О ви, які увірували! Коли до когось із вас прийде смерть і час складання заповіту, нехай будуть свідками два справедливі мужі з вас, або ж двоє не з вас. Якщо смерть прийшла до вас, коли ви подорожуєте по землі, то зупиніть їх після молитви, і нехай вони поклянуться Аллагом: «Ми не продамо цього свідчення ні за яку ціну, навіть якщо[зацікавлена особа] буде нашим родичем, і не приховаємо свідчення перед Аллагом. Воістину, інакше ми будемо серед грішників!» [8]
107 А якщо стане відомо, що обидва вони вчинили гріх [лжесвідчення], то нехай двоє інших із близьких родичів, проти яких протестували колишні свідки, стануть на їхнє місце й поклянуться Аллагом: «Воістину, наше свідчення правдивіше за попереднє свідчення, і ми не порушимо, бо інакше були б ми серед несправедливих».
108 Це краще, коли дають вони свідчення щире, бо інакше вони боятимуться, що інші клятви дадуть після їхніх клятв. І бійтеся Аллага й слухайте Його! Аллаг не веде прямим шляхом нечестивців.
109 Того Дня збере Аллаг посланців і скаже: «Що вам відповіли?» Вони скажуть: «Нам невідомо. Воістину, тільки Ти знаєш потаємне!»
110 Коли сказав Аллаг: «О Ісо, сину Мар’ям! Згадай милість Мою до тебе, коли укріпив Я тебе Духом Святим. І ти говорив із людьми в колисці й у дорослому віці; і коли Я навчив тебе писання й мудрості, Таурату й Інджілю; і коли з дозволу Мого ліпив ти з глини подобу птаха, дихав на неї, і вона ставала птахом із дозволу Мого; і як ти зцілював сліпонародженого й прокаженого з дозволу Мого; і коли воскрешав померлих із дозволу Мого; і коли стримав Я синів Ісраїля від тебе, коли ти прийшов до них із ясними знаменнями. І сказали ті, які не вірували з-посеред них: «Воістину, це справжнє чаклунство!»
111 І коли відкрив Я апостолам: «Увіруйте в Мене й посланця Мого!». Вони сказали: «Увірували Ми, тож засвідчи, що ми — віддані Тобі!»
112 Коли апостоли сказали: «О Ісо, сину Мар’ям! Чи може Господь твій зіслати нам трапезу з неба?» Він мовив: «Бійтеся Аллага, якщо ви віруючі!»
113 Вони сказали: «Ми бажаємо скуштувати її, щоб заспокоїлися серця наші та впевнилися ми, що ти сказав нам правду, і щоб ми були свідками цього!»
114 Сказав Іса, син Мар’ям: «О Аллаг, Господи наш! Зішли нам трапезу з неба, яка була би святом для перших із нас і для останніх із нас — як знамення від Тебе; наділи ж нас, бо Ти — найкращий із наділяючих!»
115 Сказав Аллаг: «Воістину, Я зішлю її вам, але якщо хтось із вас і після цього не увірує, то, воістину, Я скараю його такою карою, якою не карав нікого з [жителів] світів».
116 І коли сказав Аллаг: «О Ісо, сину Мар’ям, чи говорив ти людям: «Візьміть мене й матір мою за двох богів нарівні з Аллагом?» Іса сказав: «Преславний Ти! Не говорив я того, на що не маю права. Якби я таке й сказав, Ти б це напевно знав. Ти знаєш те, що в мені, а я не знаю того, що в Тобі. Воістину, тільки Ти знаєш потаємне!
117 Не говорив я їм [нічого], крім того, що Ти наказав мені: «Поклоняйтеся Аллагу, Господу моєму й Господу вашому!» І був я свідком їм, поки був серед них. Коли ж Ти взяв мене, то Ти наглядаєш за ними, а Ти — кожній речі Свідок!
118 А якщо Ти скараєш їх, то, справді, вони — раби Твої, а якщо простиш їх, то, воістину, Ти — Всемогутній, Мудрий!»
119 Сказав Аллаг: «У цей День правдивим допоможе правдивість; для них — сади, де течуть ріки, будуть вони там довіку!» Аллаг буде задоволений ними, а вони будуть задоволені Ним! Це — великий успіх!
120 Аллагу належить влада над небесами, землею й тим, що на них. Він спроможний на кожну річ!


[1] «Знаки Аллага»: обряди хаджжу (аль-Багаві).

[2] Див. значення «кров» у сурі «Худоба», аят 145.

[3] Див. коментар до 62 аяту сури «аль-Бакара».

[4] Мейсір — поширена серед арабів доісламського періоду азартна гра.

[5] Ідеться про заборону полювання під час хаджжу.

[6] «Стан паломництва» (іхрам) — обрядовий вступ паломників на територію мекканської мечеті.

[7] Бахірою араби називали верблюдицю, яка народжувала п’ять років поспіль, за що її потім відпускали на волю. Саїба — верблюдиця, яка була відпущена на волю після даної господарем обітниці (наприклад, потрапивши в біду, араб говорив: «Якщо повернуся живий – дам волю одній верблюдиці»). Василя — вівця, яка народжувала ягнятко, присвячене божеству. Хамі — верблюд, від якого народилося десять верблюденят.

[8] «Або ж двоє не з вас» — йдеться про представників інших віросповідань.

Аят

И никто не понесёт бремени (грехов) другого
- Скот, 164 -

Хадис

Поистине, терпение (больше всего необходимо) проявлять при первом потрясении
- Аль-Бухари; Муслим -